Є в
українській культурі символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як
тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп –
Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».
Сніп впускав до хати святковий настрій,
мир, добробут, затишок. Слово «дідух» зі старослов’янського означає «дух
предків». Символізує родоначальника сім’ї – Діда. Дідух уособлює місце для
духів, предків, дідів, захисників та покровителів будинку. Це символ святого
відродження живого, що є на світі. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг.
Виготовлявся
він всією сім’єю, і на його виготовлення брали колоски жита, вівса, пшениці – необмолочені,
як є. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різнокольорові стрічки.
Місце, де
повинен стояти Дідух у вашій хаті покуття. Колись давно його місце було під
іконами. І стояв там Дідух аж до самого Водохреща – тобто до 19 січня. А вже
після його обробляли – обмолочували, зерно висівали, солому за традицією палили
на дорозі. В наш час також можна висіяти зерно, хай і символічно. І ніколи не
можна викидати Дідуха на сміття – це прадавній символ не тільки Різдва, але й
зв’язку поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту,
спокою та життя.
Учні 2-А
класу також до Різдва виготовили свого Дідуха. Тож маємо сподівання, що і в
нашому класі, і в школі, і в кожній дитячій родині, а, загалом, і в Україні
поселяться мир, добробут та затишок.
Немає коментарів:
Дописати коментар