Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку

Лист МОН № 1/9-385 від 20.07.2016 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 20 липня 2016 року

Місцевим органам управління освітою,
Інститутам педагогічної освіти, навчальним закладам

Про проведення 1 вересня 2016 року
Першого уроку

На виконання Указу Президента України “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України” від 3 грудня 2015 року № 675 Міністерство пропонує провести в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України Перший урок у 2016/2017 навчальному році, присвячений відзначенню цієї знаменної дати. Пропонується така тема Першого уроку для учнів 1-4 класів: «Це наше і це твоє». Матеріали до уроку, а саме - мультфільми, розроблено анімаційним розважально- пізнавальним телеканалом для сімей з дітьми дошкільного та шкільного віку ПЛЮСПЛЮС. (http://plus-plus.tv/dyvys/programy/multserial/ce-nashe-i-ce-tvoye-ochima- ditey-651302.html).

Проект «Це наше і це твоє» - це яскраві та зрозумілі розповіді про геніальні винаходи, природні багатства, блискучі ідеї, що прославляють нашу країну на весь світ.

Темою Першого уроку для учнів 5-11 класів пропонуємо визначити «Від проголошення Незалежності до нової України».

Під час проведення уроку загальноосвітні навчальні заклади, за бажанням, можуть взяти участь у Всеукраїнському учнівському конкурсі «Зміни до Конституції – нове обличчя місця, де ти живеш!» (положення про зазначений Конкурс затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2016 року № 432). Конкурс проводиться під патронатом Президента України за участю Національної Ради реформ, Міністерства освіти i науки України та за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Ради Європи, Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO).

Додаткова інформація буде розміщена на сайті Міністерства та на сторінках друкованих освітянських видань.

При цьому інформуємо, що вчитель може провести Перший урок за власним сценарієм.

Просимо заходи, що проводитимуться, активно висвітлювати на web-сайтах навчальних закладів та органів управління освітою.

Заступник Міністра       Павло Хобзей

Недооцінена користь від читання дітям уголос

У цій статті викладається експертна думка про те, чому читання вголос дитині незалежно від віку є чудодійним засобом формування її любові до книг на все життя.

Чи існує зв'язок між читанням уголос і високою успішністю у школі?

Доведено, що дитина, яка приходить у школу з великим словниковим запасом, навчається краще, ніж дитина, словниковий запас якої дуже бідний.

Чому так? Якщо подумати, у початкових класах школи майже все навчання проходить в усній формі. Та й у старших групах дитячого садочка діти ще не вміють або тільки починають читати, тому вихователь постійно розмовляє з ними, пояснюючи навчальний матеріал. Це твердження правильне не тільки для читання, а і для всіх інших предметів; учитель не просить дітей відкрити підручники та прочитати параграф № 3. Навчання проходить в усній формі, і в дітей з великим словниковим запасом з'являється перевага, тому що вони розуміють більшу частину з того, що їм подається. Діти з маленьким словниковим запасом із самого початку не розуміють, що відбувається, і, як правило, відстають у навчанні, до того ж із плином часу все сильніше й сильніше.

Як дитині сформувати великий словниковий запас ще до початку навчання? Великий словниковий запас найчастіше розвивається в дітей, з якими багато розмовляють і яким читають уголос. Якщо замислитись над цим, то можна дійти висновку, що дитина не може вимовляти слова, які вона раніше не чула. Наприклад, слово «мудрований». Дитина не зможе вимовити це слово, якщо вона не чула його раніше. А для того щоб запам'ятати це слово, дитина, швидше за все, повинна почути його кілька разів. Це, звісно, не стосується лайливих слів. Коли дитина чує, як її батько лається, вона запам'ятовує всі слова такого роду з першого ж разу та із задоволенням повторює їх при першій можливості. Але більшість слів діти повинні чути кілька разів, тому важливо, щоби з раннього віку батьки розмовляли з дітьми та в їхній присутності, тому що саме так діти вчать слова.

Читання вголос - батьківська реклама користі книг

Отже, батьки повинні розмовляти зі своїми дітьми, але читання вголос теж дуже важливе. З якого джерела діти можуть брати найбільшу кількість незнайомих слів? У розмовах ми часто використовуємо словесні скорочення, а не повні речення. Але мова книг дуже багата, яскрава, мелодійна, вона використовує повні речення. Мова книг, газет і журналів більш складна, хитромудра. Дитина, яка чує складні слова, має гігантську перевагу над дитиною, яка позбавлена такої можливості.

Читання вголос також підвищує тривалість концентрації уваги дитини. І, нарешті, читання вголос – це чудова реклама самого процесу читання. Коли ви читаєте вголос, ви розпалюєте інтерес до читання. Дитина, якій батьки читають, захоче навчитися читати сама, бо захоче робити те, що роблять її батьки. Але якщо дитина ніколи не бачить, як хтось відкриває книгу, у неї навряд чи з'явиться таке бажання.

Наскільки важливо читати вголос дітям старшого віку?

Батьки часто кажуть: «Моя дитина вчиться в четвертому класі, і вона вже давно вміє читати, чому я повинен читати їй?». Фахівці відповідають на це запитання таким чином: «Ваша дитина може читати на рівні четвертого класу, але на якому рівні вона слухає?».

Рівень читання дитини зазвичай нижче її рівня аудіювання аж до восьмого класу. Зокрема, ви можете й повинні читати книги сьомого класу п'ятикласнику. Як правило, сюжети таких книг захоплюють дітей і мотивують їх читати. П'ятикласнику може подобатися книга з більш заплутаним сюжетом, яку йому самому ще складно здолати. Читання вголос дійсно захоплює дитину, тому що коли ви читаєте сюжетні книги, дитина занурюється в захопливий світ друкованого слова, в якому сюжети складні й серйозні, і дитина готова із захопленням слухати та сприймати їх, навіть якщо ще не вміє читати на відповідному рівні.

Читання вголос дітям також є ефективним способом вирішувати складні питання. Наприклад, ви можете сказати дитині: «Я не хочу, щоб ти спілкувався з тим-то й тим-то», але ця нотація, імовірно, влетить дитині в одне вухо й вилетить в інше. Однак якщо ви прочитаєте книгу про хлопчика, який потрапляє в неприємності через погане товариство, ваша дитина буде безпосередньо переживати описану ситуацію, і ви зможете обговорити її. Ви можете ставити такі запитання, як: «Як ти думаєш, хлопчик зробив правильний вибір?», «Як ти думаєш, ця дівчинка була дійсно його подругою?». Коли ви разом обговорюєте книгу, це вже не нотація, це більше схоже на спільний перегляд запису гри тренером і гравцями з метою визначити, що було зроблено правильно, а що пішло не так.

Книги, які вражають

Хтось одного разу сказав, що книги дозволяють досліджувати вибухонебезпечні ситуації, не боючись вибуху. Книги дозволяють покращувати розуміння людей за межами власного досвіду й розвивати почуття емпатії. Дитина з небагатої сім'ї, читаючи книги, може дізнатися, що є діти, яким набагато гірше, ніж їй, є діти, які відчувають потребу навіть у найнеобхіднішому. Чим ширше наш світ, тим більше ми розуміємо й тим глибше вчимося співчувати.

Ще одна перевага читання вголос: якщо самі батьки мало читали у дитинстві, читання дитині дає їм шанс повернутись у своє дитинство та прочитати ті твори, яких вони не читали раніше. Багато батьків, особливо татусі, часто говорять: «Нічого собі! Я в дитинстві не читав «Пригоди Тома Сойєра» й навіть гадки не мав, як багато я втратив!».

Чи потрібно, щоб учителі читали вголос дітям навіть у старших класах?

Так, тому що коли ви припиняєте рекламу, зупиняється торгівля. Діти повинні читати у школі, але таке читання не пропагує цього процесу. Більшу частину матеріалу, який діти читають відповідно до шкільної програми, ніхто не став би читати заради задоволення. І якщо все читання пов'язане тільки з навчанням, в учня розвивається ставлення до читання, як до третьосортного заняття, і на час закінчення школи він буде чекати лише моменту, щоби припинити ним займатися. Він буде читати тільки у школі та для школи, але не в житті й не для задоволення. Звісно, діти повинні прочитувати певний обсяг навчального матеріалу, але не можна, щоб вони забували, що існують книжки, які примушують сміятися, плакати та вболівати всією душею.

Існує відомий вислів Філліс Терос про те, що старші класи школи – це остання зупинка на дозаправку перед виїздом на дорогу дорослого життя, тому уроки, які діти отримують у старших класах школи, дуже важливі. Але в нинішніх умовах тестування на вчителів здійснюється настільки великий тиск, що мало хто з них приділяє час читанню вголос. І це велика втрата. Стандартизовані тести не мають нічого спільного з реальним життям, а це означає, що школи стають відірваними від реальності. Проблеми, з якими щодня зіштовхується кожна доросла людина, жодним чином не пов'язані з тим, чого її вчили у школі. Коли в житті настає кризовий момент або хтось просить вас про допомогу, ваша реакція здебільшого пов'язана з вашим почуттям емпатії та співчуття – досвід вирішення різноманітних тестів вам просто не знадобиться.

Тому вчителі розриваються між тим, що вони вважають правильним, і тим, що змушені робити. Якщо для дітей читання перетворюється на важку, монотонну роботу, то вони намагаються уникати її при найпершій можливості. Звісно, учителі дуже зайняті, їм необхідно подавати велику кількість навчального матеріалу, але навіть якщо вони будуть присвячувати всього лише п'ять хвилин уроку читання для задоволення, у кінці року всі ці зібрані «п'ятихвилинки» стануть найяскравішими дитячими спогадами.

Чи варто турбуватися із приводу поширених електронних пристроїв та їх впливу на читання?

Електронні пристрої викликають звикання. Ви натискаєте кнопку, і відбувається диво – що може бути краще? Так що діти легко стають залежними від електроніки.

Батьки повинні встановлювати обмеження, тому що діти не можуть обмежувати самі себе. У дуже багатьох сім'ях часто буває так, що один з батьків дивиться спортивний матч, інший робить покупки в Інтернет-магазині, а дитина сидить перед екраном комп'ютера, і ви не встигнете озирнутись, як у малюка проходять роки без читання, інтелектуальна цінність сім'ї просто зникає. Хлопчики грають у відео- та комп'ютерні ігри більше, ніж дівчата, але дівчатка проводять багато часу в соціальних мережах і за обміном повідомленнями. У середньому підліток проводить 90 хвилин щодня за електронним листуванням, і це в середньому, що означає, що багато дітей займаються цим ще довше.

Абстраговане покоління

Ми вступаємо в епоху безпрецедентних змін з часів винаходу друкарського верстата Гутенбергом; світ змінюється швидше, ніж ми можемо простежити. Сьогодні діти носять у школу електронний планшет замість 10 кг підручників. Учень може знайти підручник будь-якого предмета онлайн і перейти за посиланням, щоб, наприклад, подивитися програму, присвячену Другій світовій війні.

Це позитивний факт. А негативний полягає в тому, що є докази того, що ми не запам'ятовуємо інформацію, що зчитується з екрану, так добре, як інформацію із книг. І тим не менше люди знаходяться «в екрані» постійно. Ми виховуємо найбільш абстраговане покоління в історії людства. Чим більше відволікаючих чинників, тим гірше людина думає. Технології економлять простір, вагу й час, але немає доказів того, що вони бережуть дитячий розум, особливо якщо діти проводять весь свій час перед екранами й не відкривають книг. Тому від батьків залежить дуже багато. Батьки повинні обмежувати час, проведений дітьми перед екраном, багато читати їм і розвивати та плекати любов дітей до книг і читання.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з природознавства

№	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Загальні
1.	Дати роз’яснення щодо організації проектної діяльності на уроках природознавства.	Враховано. Роз’яснення надані у Пояснювальній записці („Особливості організації вивчення програмового матеріалу”).
2.	Зменшити кількість проектів у кожному класі.	Враховано. Кількість проектів – по 4 у кожному класі, з них один – дослідницький. Роз’яснення надані в Пояснювальній записці („Особливості організації вивчення програмового матеріалу”).
3.	Змінити назви проектів відповідно до вікових особливостей молодших школярів, збільшити кількість практичних робіт та екскурсій.	Враховано. Назви проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів. За рахунок розвантаження програми кількість годин на екскурсії може бути збільшена. Розширена тематика екскурсій додається до програми.
4.	Зняти сітку годин на вивчення змісту навчального матеріалу розділу.	Враховано. Кількість годин на вивчення навчального матеріалу розділу вчитель визначає самостійно, враховуючи рівень підготовленості учнів, особливості місцевості та матеріально-технічне забезпечення закладу. Загальна кількість годин має відповідати програмовим вимогам.
5.	Державні вимоги не відповідають віковим особливостям.	Враховано. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.
1 клас
6.	Зміст навчального матеріалу та державні вимоги вступної частини привести у відповідність до вікових особливостей.	Враховано. Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вікових особливостей.
7.	Почати вивчення природознавства у 1 класі з тем, близьких для сприйняття дитиною 6 років.	Враховано. Внесено зміни до змісту навчального матеріалу в розділі «Вступ» відповідно до вікових особливостей молодших школярів.
8.	Замінити термін „рукотворні тіла” на „штучні”.	Враховано. Точнішою є класифікація тіл на „природні” та „штучні”.
9.	Вилучити проект „З чого виробляють папір?”.	Враховано (див. п.3).
10.	Вилучити тему „Гірські породи, їхнє значення для людини”.	Не враховано. Такої теми у курсі 1 класу немає. Вилучено: Уявлення про пісок і глину як гірські породи, їх значення для людини. Практична робота „Ознайомлення з властивостями піску, глини, гранту” замінена на „Ознаймлення з властивістю піску та глини пропускати воду”.
11.	Вилучити тему „Ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини”.	Враховано частково. Тема змінена: „Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи”.
12.	Змінити тему практичної роботи: „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту”.	Враховано. Змінити тему практичної роботи: „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту”.
13.	Тему „Рідний край” вивчати на уроках-екскурсіях. Уникнути повторів у розділах „Рідний край” та „Жива природа”.	Враховано. Зміст навчального матеріалу розділу „Рідний край” інтегровано в розділ „Жива природа”. Вивільнений час відводиться на екскурсії. Кількість екскурсій та їхню тематику вчитель визначає самостійно відповідно до змісту навчального матеріалу.
14.	Вилучити тему „Карта України. Умовні позначення на карті України”.	Враховано. Зміст навчального матеріалу розділу приведено у відповідність до вікових особливостей та вимог Державного стандарту.
2 клас
15.	Змінити назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”.	Враховано. Узгоджено зміст розділу із його назвою. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”.
16.	Розвантажити зміст навчального матеріалу в кожному розділі.	Враховано. Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.
17.	Вилучити тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”.	Враховано. Теми вилучені.
18.	Вилучити тему „Гриби. Правила збирання грибів”.	Враховано частково. Тему „Гриби” вилучати не варто, адже гриби – складова живої природи. Але враховано зауваження і внесено до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: „знає приклади небезпечно подібних отруйних та їстівних грибів, заборону збирання грибів для дітей”.
3 клас
19.	Розвантажити зміст навчального матеріалу.	Враховано частково. Розділ „Вода”: вилучені теми „Вплив Сонця на природу”, „Світовий океан, його частини”; розділ „Повітря”: вилучені теми „Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею”, „Вплив вітру на природу Землі”; розділ „Гірські породи. Ґрунти” -“Корисні копалини. Ґрунти”; розділ „Живі організми та середовища їх існування”: вилучені теми „Походження свійських тварин від диких”, „Гриби їстівні та отруйні”.
20.	В зміст навчального матеріалу розділів ввести тематику екологічного спрямування.	Враховано частково. У розділ „Вода”: додана тема „Як людина використовує властивості води?”, пропонується навчальний проект „Добра справа для природи”; у розділ „Повітря”: додана тема „Як людина використовує повітря?”; пропонуються навчальні проекти „Звідки береться пил?”; „Ми гноми – економи (як зберегти тепло і світло у нашому домі”; „Який дар природи для людства найцінніший?” (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини).
21.	Вилучити розділ „Сонце – джерело енергії на Землі”.	Тема „Сонце – джерело енергії на Землі” замінена на „Енергія в нашому житті”. Зміст навчального матеріалу розділу скориговано відповідно до вікових особливостей дітей.
22.	Вилучити тему „Гірські породи”.	Враховано частково. Назва розділу змінена з „Гірські породи. Ґрунти” на „Корисні копалини. Ґрунти (акцент – на корисні копалини як різновид гірських порід).
23.	Збільшити кількість годин на тему „Корисні копалини”.	Враховано. Тема „Паливні корисні копалини” додана у розділ „Енергія в нашому житті”.
24.	З теми „Повітря” вилучити терміни „теплопровідність” і „пружність повітря”.	Враховано. Терміни вилучені.
25.	Тема „Розширення повітря при нагріванні, теплопровідність і пружність. Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею” не відповідає віковим особливостям дітей.	Враховано. Залишено: „Розширення повітря за нагрівання”.
26.	Змінити тему „Роль живих організмів в утворенні ґрунту з гірських порід”.	Враховано частково. Пропонується тема „Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту”.
27.	Змінити назву і зміст розділу „Сонце джерело енергії на Землі” (не відповідає віковим особливостям молодших школярів).	Враховано. Здійснено структурне вдосконалення з метою дотримання логіки викладу матеріалу. Змінено назву розділу. Зміст навчального матеріалу скоректовано відповідно до вимог Державного стандарту та віковим особливостям учнів.
28.	У розділі „Людина та її організм” вивчати нервову систему людини.	Враховано.
29.	Збільшити кількість годин на вивчення теми „Людина та її організм”. Доповнити розділ практичними завданнями з питань гігієни, здорового способу життя, запобігання виникнення різних захворювань.	Враховано. Знята сітка годин на вивчення розділу. Вчитель самостійно визначає кількість годин на вивчення певних тем. Розвантажено зміст програми, вивільнений час вчитель може використовувати на практичні завдання, дослідження, проекти.
30.	Збільшити кількість екскурсій, розширити тематику.	Враховано. Кількість екскурсій збільшено за рахунок розвантаження змісту навчального матеріалу. Тематику учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів.
4 клас
31.	Спростити розділ „Всесвіт і Сонячна система”.	Враховано. Зміст розділу та держані вимоги уточнені, відповідають державним стандартам.
32.	Зменшити об’єм інформації на вивчення розділу «Природа материків і океанів».	Враховано. Вилучена тема „Розселення людей на Землі. Чисельність населення Землі, її зміна”. Обсяг інформації про материки та океани, кількість годин на їхнє вивчення вчитель визначає самостійно.
33.	Вилучити теми: „Особливості природи Тихого, Атлантичного, Індійського й Північного Льодовитого океанів”. „Особливості природи материків Землі. Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида” (матеріал вивчається в 7-8 класах).	Враховано частково. Вилучено детальний план вивчення материків, запропоновано використання електронного ресурсу (за вибором учителя).
34.	Змінити назви практичних робіт і навчальних проектів (не відповідають віковим особливостям учнів початкової школи).	Враховано. Назви навчальних проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих.
35.	Обсяг та зміст навчального матеріалу в розділі „Природа України” наблизити до вікових особливостей молодших школярів.	Враховано. Вилучено детальний алгоритм вивчення природних зон. Кількість годин на вивчення теми вчитель може збільшити за рахунок розвантаження програми.
36.	Вилучити розділ „Тіла і речовини”.	Не враховано. Тема „Тіла і речовини” включена до Державного стандарту загальної початкової школи. Зміст навчального матеріалу розділу уточний, запропонована тематика для проектів.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з Я у світі

Обговорення навчальної програми з предмету «Я у світі» було дискусійним. Частина дописувачів висловлювала думку про вилучення курсу «Я у світі» з робочого навчального плану початкової школи, дехто пропонував інтегрувати з «Основами здоров’я», «Літературним читанням» чи використовувати зміст програми на виховних годинах. Ці пропозиції не можуть бути виконані, так як на даному етапі не змінюється склад предметів, тому що вони визначені Державним стандартом.

Слід наголосити, що у цей доленосний для нашої країни час, коли українці мають згуртуватися і довести свою єдність, перед школою як соціальним інститутом стоїть складне і відповідальне завдання – формування у школярів життєствердного образу світу, української ідентичності, ціннісного ставлення до суспільства і держави, виховання толерантного ставлення до народів, які проживають на теренах України. Дуже важливо навчити школярів самостійно досліджувати, дискутувати, ініціювати дії, висловлювати власну позицію. Освіта має підготувати дитину до того, щоб, зустрівшись зі спірним питанням, вона діяла обґрунтовано, делікатно, толерантно та по-людяному. Виховання у школярів почуття патріотизму, людяності, гідності, справедливості, толерантності сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні. Саме це надважливе завдання і повинна виконувати громадянська освіта.

На основі узагальнення побажань було здійснено наступні зміни:

1. Знято теми, які дублюються зі змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини).
2. Доповнено чи конкретизовано теми, які повторюються в 3 і 4 класах програми «Я у світі» (Наприклад: «Людське Я» (3 клас) і «Чесність і гідність – найважливіші складові людського «Я» (4 клас); «Людські чесноти» (3 клас) і Дискусія на одну із тем ( на вибір): « Де закінчується щедрість і розпочинається марнотратство?», «Чи прикрашає скромність людину?», «Чим відрізняється стійкість від упертості?», «Хитрість сестра розуму чи нахабства», (4 клас); «Символи держави: Герб, Прапор, Гімн , їх значення».(3 клас) і Національні та державні символи України. Робота з документами. Обговорення с.10, с. 20, с.67. Конституції України. (4 клас).
3. Включено в програму практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дало змогу об’єднати деякі теми і цим, з одного боку, розвантажити програму, надати право вибору як вчителю так і учню, з іншого, підказати вчителеві на які аспекти варто звернути увагу. Наприклад, після теми «Національні та державні символи України» (4 клас) пропонується практична робота: «Створення фотоколажу ( проведення конкурсу малюнків) на одну із тем (на вибір): «Які почуття викликають у мене державні символи?», «Символи української гостинності», «Які народні символи шанує моя родина?», «Свята нашої держави».
4. Запропоновано практичні види діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської компетентностей:
   • Дослідження діяльності дитячих екологічних організацій, станцій чи груп в твоєму селі, місті чи регіоні.
   • Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу».
   • Благодійна акція “Допомагаємо творити добро”.
   • Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність.
   • Дослідження історії створення та діяльності Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця ( на прикладі роботи цієї організації в Україні, свого регіону) (4 клас).
5. У Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми предмету «Я у світі» враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях, що стосувалися розвантаження та осучаснення програми.

Дякуємо дописувачам за небайдужість, активну позицію та суттєву допомогу!

!