Пластилінові троянди

Робота з пластиліном є чи не найулюбленішим заняттям у дітей. І сьогодні ми навчилися створювати справжні троянди з пластиліну. Ось!

Как научить мозг трудиться

Современные мамы и папы начинают развивать своих малышей буквально с пеленок, будучи уверенными, что это идеальный подход к воспитанию и развитию. Однако психолингвист, нейробиолог, профессор СПБГУ Татьяна Владимировна Черниговская в своей лекции «Как научить мозг учиться» рассказала, что важнее не пытаться вложить в голову ребенка максимум знаний, a понимать и использовать ресурсы мозга. Использование некоторых секретов сделает процесс обучения проще и понятнее.

— Для детей очень важно начать учиться вовремя. Главная беда современного ребенка в тщеславных родителях. Когда мне говорят: «Я своего сына в два года начал учить читать», я отвечаю: «Ну и дурак!» Зачем это нужно? Он в два года еще не может этого делать. Его мозг к этому не готов. Если вы его надрессируете — он, конечно, будет и читать, и, может, даже писать, но у нас с вами другая задача.

Вообще, у детей огромный разброс в скорости развития. Есть такой термин — «возраст школьной зрелости». Он определяется так: одному ребенку 7 лет и другому тоже 7 лет, но один идет в школу, потому что его мозг к этому готов, а второму надо еще полтора года дома с мишкой играть и только потом садиться за парту.

По официальным данным, у нас более 40% детей имеют трудности с чтением и письмом по окончании начальной школы. И даже в 7 классе есть те, кто плохо читает. У таких детей вся когнитивная мощь мозга уходит на то, чтобы продраться через буквы. Поэтому если даже он и прочитывает текст, то понять смысл сил уже не хватило, и любой вопрос по теме поставит его в тупик.

Развивайте мелкую моторику

— Перед нами стоит очень сложная задача: мы находимся на стыке между человеком, который писал по прописям и читал обычные книги, и человеком, который читает гипертексты, писать не умеет вообще, имеет дело с иконками и даже не набирает тексты. Важно понимать, что это — другой человек и у него другой мозг. Нам, взрослым, нравится этот другой мозг, и мы уверены, что никакой опасности в этом нет. А она есть.

Если маленький ребенок, придя в школу, не учится письму, привыкая к мелким филигранным движениям ручки, если в детском саду он ничего не лепит, не вырезает ножницами, не перебирает бисер, то у него мелкая моторика не вырабатывается. А это именно то, что влияет на речевые функции. Если вы не развиваете у ребенка мелкую моторику, то не жалуйтесь потом, что его мозг не работает.

Слушайте музыку и приучайте к этому детей

— Современные нейронауки активно изучают мозг в то время, когда на него воздействует музыка. И мы сейчас знаем, что когда музыка участвует в развитии человека в раннем возрасте, это сильно влияет на структуру и качество нейронной сети. Когда мы воспринимаем речь, происходит очень сложная обработка физического сигнала. Нам в ухо ударяют децибелы, интервалы, но это все физика. Ухо слушает, а слышит мозг.

Когда ребенок обучается музыке, он привыкает обращать внимание на мелкие детали, отличать звуки и длительности между собой. И именно в это время формируется тонкая огранка нейронной сети.

Не разрешайте мозгу лениться

— Не все люди на нашей планете гениальны. И если у ребенка плохие гены, то тут ничего не поделаешь. Но даже если гены хорошие, то этого все равно недостаточно. От бабушки может достаться великолепный рояль Steinway, но на нем надо учиться играть. Точно так же ребенку может достаться замечательный мозг, но если он не будет развиваться, формироваться, ограниваться, настраиваться — пустое дело, погибнет.

Мозг киснет, если у него нет когнитивной нагрузки. Если вы ляжете на диван и полгода будете лежать, то потом вы не сможете встать. И с мозгом происходит абсолютно то же самое.

Не затачивайте детей только под ЕГЭ

Я думаю, любому человеку понятно, что если бы Шекспир, Моцарт, Пушкин, Бродский и другие выдающиеся деятели искусства попробовали бы сдать ЕГЭ, они бы его провалили. И тест на IQ бы провалили. О чем это говорит? Только о том, что тест на IQ никуда не годится, потому что никто не сомневается в гениальности Моцарта, кроме сумасшедших.

Есть такая карикатура, на ней изображены животные, которым предстоит залезть на дерево: обезьяна, рыбка и слон. Разные существа, некоторые из которых в принципе влезть на дерево не могут, однако, это именно то, что предлагает нам современная система образования в виде предмета нашей особенной гордости, ЕГЭ.

Я считаю, что это очень большой вред. Если, конечно, мы хотим приготовить к жизни людей, которые будут работать на конвейере, то это, безусловно, подходящая система. Но тогда мы должны сказать: все, мы на развитии нашей цивилизации ставим точку. Будем держать Венецию сколько можно, чтобы она не утонула, а новенького нам не надо, хватит уже шедевров, девать их некуда. А вот если мы хотим воспитывать творцов, то эта система — худшее, что можно было придумать.

Учите мальчиков и девочек по-разному

— Говорить с мальчиками нужно кратко и конкретно. Для максимального эффекта они должны быть вовлечены в активную деятельность, им просто нельзя сидеть спокойно. У них столько энергии, что лучше всего постараться направить ее в мирное русло, дать выход, причем прямо во время занятий. Не запирайте их в маленьком замкнутом пространстве, дайте им простор и возможность двигаться. Кроме того, мальчикам нужно ставить больше реальных задач, придумывать состязания, а скучных письменных заданий давать меньше, от них нет никакого толку. А еще их обязательно нужно хвалить за любую мелочь. И вот еще один интересный факт: оказывается, мальчики должны воспитываться в более прохладных помещениях, чем девочки, потому что иначе они у вас во время занятия просто заснут.

Девочки же любят работать в группе, им нужен контакт. Они глядят в глаза друг другу и любят помогать учителю. Вот это очень важно: девочек не надо оберегать от падений и загрязнений, они должны испытывать «контролируемый риск». Есть возможность у нее упасть, пусть упадет и научится справляться с этим.

Девочки очень не любят резкие громкие разговоры, но требуют непременного эмоционального включения, а еще они любят цветной мир, то есть класс для занятий у девочек должен быть ярким.

Внимательный индивидуальный подход может из двоечника сделать отличника. Не все двоечники по-настоящему двоечники, некоторые из них — Леонардо Да Винчи, навсегда погибшие благодаря гениальным усилиям учителей.

Делайте перерывы

Обычно считается, что, если в процессе выучивания ребенок что-то забыл — это плохо, отвлекся — плохо, перерыв сделал — тоже плохо, а если уснул — вообще кошмар. Это все неправда. Все эти перерывы — не просто не помехи для запоминания материала и обработки информации, a, наоборот, помощь. Они дают возможность мозгу уложить, усвоить полученную информацию. Лучшее, что мы можем сделать, если нам что-то нужно срочно выучить прямо к завтрашнему дню, это прочитать прямо сейчас и быстро лечь спать. Основная работа мозга происходит в то время, когда мы спим.

Для того, чтобы информация попала в долговременную память, нужно время и определенные химические процессы, которые происходят как раз во сне.

Постоянное напряжение от того, что вы что-то не успели, что-то не получилось, опять ошибки, ничего не выходит — это худшее, что вы можете себе причинить. Нельзя бояться ошибок. Чтобы учиться было легче, нужно осознать, что обучение идет всегда, а не только за письменным столом. Если человек просто сидит за письменным столом и делает вид, что он учится — ничего полезного не выйдет.

Чи потрібно вчити писати дітей від руки?

Комп’ютери та смартфони перетворили письмо від руки в анахронізм. Багато хто час від часу користується ручкою – зробити нотатки під час телефонної розмови, щоб скласти список покупок, або щоб підписати листівку. Але уявити собі галузь діяльності, де цей навик був би дійсно необхідний, все складніше. Електронна пошта набагато зручніша від традиційної, вся робота ведеться за допомогою комп’ютера, студенти ведуть конспекти лекцій в ноутбуках і планшетах, а біометричний підпис надійніший за звичайний. Опитування, проведене у Великобританії, показало, що в середньому його учасники не бралися за ручку майже півтора місяця, а третині опитаних не треба було нічого записувати протягом півроку.

Тож чи потрібен сучасним дітям навик письма від руки?

В НОГУ З ЧАСОМ? C 2014 року в 45 штатах США набрав чинності стандарт шкільної освіти, згідно з яким дітей не обов’язково вчити писати від руки так званим безвідривним письмом, або курсивом, при якому літери в кожному слові з’єднані між собою. Замість цього вчать писати окремо друкованими літерами, що стоять окремо. І, звичайно, друкувати на комп’ютері.

Деякі школи намагалися відстояти ідею скоропису, пояснюючи, що це традиції, форма мистецтва або базовий навик, зникнення якого дорівнює культурній трагедії. Їх опоненти відповідали, що, безумовно, кожен повинен вміти писати без комп’ютера, але для цього зазвичай цілком годиться письмо друкованими літерами. Уміння писати від руки більш не є необхідним, і стане ще менш потрібним у майбутньому, та й рукописний текст читається гірше від машинописного.

Аналогічний процес йде у фінських школах. А опитування, проведене нещодавно в Англії, показало, що 40% населення більше півроку нічого не писали від руки. Тож дітям важливіше освоювати клавіатуру, а не ручку з папером.

ВІД  ПИСЬМА – ДО ЧИТАННЯ. Однак останні дані науки вказують, що вміння писати тісно пов’язане з умінням читати. Французькі нейрофізіологи показали, що у людини, яка бачить літери, активізується та сама ділянка рухової кори, яка «вмикається» під час письма. Для контролю досліджуваним показували значки, зовні схожі на літери, але які нічого не означають. І рухова кора ніяк не відреагувала.

Здавалося б, вміння друкувати на клавіатурі теж пов’язано з рухами пальців. Чи означає це, що вміння працювати з клавіатурою має допомагати навчитися читати?

Дослідники з Франції взяли дві групи першокласників: одну вчили читати і писати кульковою ручкою, іншу – читати і друкувати літери на комп’ютері. Через місяць перевірили результати: перша група читала краще за другу. Експеримент повторили з дорослими, які вчили іноземні мови з неєвропейською писемністю (бенгальською або тамільською). Виявилося, що письмо від руки сполучає зорову пам’ять з руховою, а від цього швидше засвоюється навик читання. Той, хто не вчився звичайному письму, не може використовувати повною мірою свою сенсорно-моторну пам’ять. Сповільнюються розпізнавання букв, а з ним – і весь процес читання і розуміння тексту.

Американські дослідники з університету Індіани повторили експеримент французьких колег, трохи видозмінивши. Вони розділили учнів молодших класів на три групи: одну вчили читати і писати, другу – читати і копіювати друкарські букви, третю – читати і натискати клавіші з відповідними буквами на комп’ютері. Найуспішнішою за всіх була перша група. Теорія про те, що письмо і читання допомагають один одному, підтвердилася.

Свято казки

Учні нашого класу охоче долучилися до інсценізації казок  на Святі казки. Глядачі весело аплодували і лисичці, і песику Бровку, і маленькому яєчку. Найбільше захоплення викликав таночок курочок, виконаний нашими артистами.
Казка про Яйце, лисичку та хороброго Бровка

Інтелектуально-розважальна гра "Зірковий час"

В рамках Тижня початкових класів сьогодні проходив День довкілля. Учні 2-А класу стали учасниками інтелектуально-розважальної гри «Зірковий час». Учасники показували свою обізнаність у флорі та фауні нашої планети та виборювали собі бали. Боротьба була запеклою. А грамоту за перемогу отримав Бабченко Євгеній.

Свято для матусь

Традиційно щороку малі школярики готують святкові привітання любим мамам до 8 Березня. Тож і в цьому році другокласники запросили мам та бабусь на свято. Учні приготували для найрідніших членів родини сценки, вірші, пісні та таночки. Дівчатка навіть затанцювали танець у маминих туфлях на високих підборах. А хлопчики порадували веселими частівками. І кожна мама отримала в дарунок запашну квіточку вирощеного власними руками гіацинта.

Складові елементів Lapbook

Як зробити так, щоб дитина навчалася із задоволенням? Відповідь на це питання шукають багато педагогів. Існує багато прийомів і новітніх освітніх методів, які доречно використовувати. Один із таких – метод Lapbook. Він досить популярний на уроках у європейських та американських вчителів. У сучасній українській школі лепбук тільки-но набуває поширеності. І не дарма! Адже у такий спосіб можна опановувати нові знання, у яскравих формах творчо структуруючи нову інформацію

1. Конверт-квіточка

Сенс лепбуку полягає в тому, щоб не лише структурувати інформацію, а й зробити це у яскравий спосіб. Чим більше складових, тим більш інформативною є тека, а завдяки різнобарвній візуалізації зміст навчального матеріалу краще запам'ятовується.

Пропонуємо включити такий елемент при створенні тематичної папки. Зробити його нескладно, а всередину можна покласти добірку світлин чи карток з цікавими фактами щодо предмета вивчення.

2. Гармошка

Виготовити такий компонент зовсім нескладно. Базова форма може повторювати будь-яку пласку геометричну форму (коло, квадрат, ромб тощо), а загальна довжина може бути довільною.

На кожному окремому фрагменті «Гармошки» можна записати правило з теми з мови, математичну формулу, приклеїти світлину винахідника чи письменника певної епохи тощо.

3. Картка-твіст

За цим принципом можна створити вітальну листівку до свята   або використати твіст-картку як складовий елемент лепбуку.

Завдяки такій картці навчальний зміст можна подати більш ефектно, особливо, якщо всередині рухливого елементу картки буде яскраве зображення за темою (наприклад, зображення будови чогось, чи 4 окремих світлин).

4. Рухливий блок

Як зазначає відома нейробіолог Т.В. Чернігівська, формування дрібної моторики у дітей безпосередньо впливає на мовні функції та в цілому на розвиток мозку. Тому саме розвитку цих здібностей доцільно приділяти увагу у дошкільному та молодшому шкільному віці.

Виходячи з цього, при виготовленні лепбуків учнями молодших класів має ставитися акцент на розвивальних функціях такого методу навчання. Тому складові елементи мають бути прості, але рухомі.

5. Трикутний конверт

Найкраща ідея структурувати інформацію при створені оригінальної теки – розмістити складові у різні кишеньки за певним принципом. А щоб лепбук виглядав оригінальніше, пропонуємо поєднувати конвертики різної форми.

Сенс вмісту такого конверту краще запам'ятається, якщо поєднувати графічне та текстове зображення.

6. Мультикишенька

Така деталь творчої папки дозволяє зручно розмістити значну добірку графічних, фото- чи текстових зображень, при цьому використовуючи небагато місця.

Завдяки ємності такого елементу, в нього можна поміщати не лише паперові елементи. Наприклад, на уроках географії при вивченні певних держав у мультикишеньки можна помістити зразки дрібних грошей цієї країни, а при вивченні стародавньої історії – наприклад, маленькі саморобні макети знарядь праці первісних людей тощо.

7. Книжка-самогортка

Така складова лепбуку дозволяє автоматично перегортати аркуші саморобної книги, лише потягнувши за відповідну стрічку. При цьому кількість сторінок може бути довільною.

На елементі такого типу якнайкраще розміщати певні зображення. Наприклад, на географії,вивчаючи тему «Атмосфера», на аркушах самогортки можна розмістити типи хмар, тощо.

8. Книжка-веселка

Створення лепбуків рекомендоване до використання не лише у молодших та середніх класах. Такий спосіб навчання може бути ефективним у старшій школі при опануванні складних тем. Адже візуалізація сприяє усвідомленню абстрактних понять. Наприклад, можна запропонувати зробити лепбук з тригонометрії, в окремих елементах якого будуть міститься не лише формули, а і графіки, способи застосування тригонометричних знань у повсякденні, цікаві факти тощо.

Відповідно, тематичні теки старшокласників мають буди більш інформативними. Для цього доцільно використовувати більш складні елементи, як, наприклад, «книжка-веселка».

Цей елемент дозволяє створити лепбук у лепбуці, бо сам складається з декількох сторінок, на кожній з яких можна розмістити окремі цифри, факти, зображення чи світлини.

9. Колаж

Така компактна складова, дозволяє створити цілісну картинку певного процесу, явища чи події. На такому елементі якнайкраще розміщувати графічну інформацію (наприклад, вивчаючи на біології будову тіла, такий колаж можна присвятити окремій системі органів). Хоча можна застосувати й на історії для вписування всіх важливих дат з певного періоду, тощо.

10. Рухома слайдер-картка

У такий спосіб у лепбуці можна «приховати» певні маловідомі чи вражаючи факти, зображення казкових створінь чи міфічних істот. Наприклад, вивчаючи історію Шотландії на уроках англійської мови, за допомогою такого елемента можна зобразити чудовисько озера Лох-Несс.

Звісно, лепбук не панацея для того, щоб зробити навчання захопливим процесом винятково для всіх, бо запорука успіху залежить від вчительської манери викладання. Але залучення таких форм роботи дозволяє виховувати творчу особистість, процес навчання для якої є активним, зрозумілим та усвідомленим.

Детальніше тут