У грудні в Україні з’являться конспекти уроків курсу академічної доброчесності. Передісторія цього курсу така: два роки тому Проект сприяння академічній доброчесності в Україні обрав десять українських університетів, щоб сформувати там нову академічну культуру: без списувань і плагіатів. Під час роботи і викладачі, і студенти говорили про школу як про місце, де починається академічна недоброчесність.
“Нова українська школа” зібрала поради про те, що може зробити вчитель уже зараз, щоб списування у школі стало менше. Тим паче, що вже у новий Стандарт початкової освіти закладено відповідні результати: “зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства інших осіб” (1-2 класи), “дотримується правил використання власних і чужих творів” (3-4 класи).
Анна Остапенко, співзасновниця альтернативної школи “Соняшник”, головна редакторка журналу “Джміль”
1. Виховуйте повагу до автора. Коли читаєте твір/книжку, обов’язково скажіть про автора. Але не в занудному форматі “народився і помер”. Треба підкреслити талант і унікальність автора. Наприклад, якщо це віршик про осінній листочок, поясніть, що мільйони людей проходять повз і не помічають цього листочка, і лише цей автор зміг знайти такі слова, щоб з них виріс літературний твір. Якщо виховувати таке щире захоплення і увагу до автора – списувати не будуть.
Можна зробити вправу: показати якийсь предмет і попросити дітей придумати до нього опис. Потім прочитати варіант письменника. Так можна зрозуміти, що означає бути автором.
2. Знаходьте у творах дітей вдалі фрази і розповідайте про них класу.
3. Не афішуйте оцінки. Якщо не працює інструмент мотивації та зацікавлення, то оцінкою можна лякати. Абсолютність, а не відносність системи (коли ти написав на 7, а старався на 12) робить її інструментом обману.
4. Не задавайте писати реферати. Нащо, якщо ви знаєте, що дитина все одно його спише? Дайте написати есе.
5. Проводьте письмове опитування за допомогою програм (Наприклад, Kahoot).
Тарас Тимочко, Координатор проекту формування академічної доброчесності в школі
1. Давати зрозумілі завдання або ж інструкції до їх виконання. Часто учні не знають як виконати завдання. Наприклад, реферат. Нас ніхто не вчив, як писати реферат, ніхто не казав, яка мета такої роботи. У школах і зараз у таких випадках найлегшим виходом вважають плагіат.
2. Давати вибір. Коли учень не може обрати цікаву йому тему, а повинен щось написати на нав’язану – він радше буде списувати. Обмежуючи вибір, учня провокують на недоброчесність.
3. Пояснювати. Той, хто списує, звикає до легких зусиль і продовжує таку практику. Бо якщо можна списати раз – можна і кілька. І той, хто дає списувати, і той, хто списав, отримують ту саму оцінку. Так порушується принцип справедливості, а найгірше, що учень, який дає списувати, сам це спричиняє і створює собі конкурента на ринку праці, бо роботодавці все ще часто дивляться на диплом і додаток з оцінками. Водночас, варто казати, що зараз найбільше цінуються знання. Це вже відбувається в технічних професіях.
Що радять за кордоном*
1. Перевіряйте компетентності. Списувати легше, коли ви даєте тест з короткими варіантами (наприклад, “чи правдиве твердження, що…?”). Намагайтеся дати тест, який вимагає відповіді у вигляді короткого есе. Так, такий тест буде складніше оцінити, але це все одно простіше, ніж створити тест з відповідями, які неможливо вгадати.
2. Однакові домашні завдання також є винуватцями недоброчесності, тому вчителі повинні задуматися над створенням таких завдань, які провокують учнів критично думати і продовжувати вдома дискусію, розпочату на уроці. Вчителі також можуть давати учням право на пропуск одного домашнього завдання кожної чверті.
3. Будьте уважними до того, що кажете. Хвалити дитину за те, що вона розумна, а не за спроби і прогрес – демотивує її і підштовхує до списування. Краще використовувати звороти, які роблять акцент на зусиллях. Наприклад, “Ти зробив великий погрес у цій роботі” або “Це чудова робота, але тут ще є кілька сфер, де ти ще можеш зростати”.
4. Створіть учнівську раду доброчесності. Дайте учням можливість забезпечувати дотримання правил доброчесності або написати їхні власні шкільні/класні закони. Так вони розвинуть розуміння того, як списування впливає на них самих та їхніх колег. Учні також можуть писати “обіцянку автентичності” до своїх робіт. Якщо є порушення, учнівська рада з доброчесності може збиратися і обговорювати можливі наслідки.
5. Використовуйте метапізнання. Це процес думання про думання, який допомагає учням осмислити свою мотивацію, цілі й дії. Чому ми діємо так, як діємо? Що робимо, щоб отримати бажане? І як те, що ми робимо, змінить нас?
6. Запропонуйте учням обговорити етичну академічну поведінку. Зміцнення правил і покарань – важливо, але важливіше знати, що насправді спонукає учнів до академічної недоброчесності.
7. Сідайте позаду класу під час контрольних. Коли учні вас не бачать, вони менше намагаються списувати. Ті, хто хочуть списати, зазвичай оглядаються, щоб побачити, де ви. А це полегшить вам виявлення порушників.
8. Не забирайте роботу і не сваріть того, хто списує, посеред тесту. Натомість попередьте, що коли побачите, як хтось списує, то нічого не скажете. Але коли учень отримає свою роботу без оцінки – то має розуміти, чому так сталося. Така установка часто робить потенційних списувачів надто знервованими для списування.
9. Не чекайте дня контрольної, щоб повідомити, як ви каратимете за списування. Тоді буде надто пізно мотивувати учнів готуватися до роботи. Натомість дайте попередження за день чи два.
10. Дайте завдання написати есе в класі на початку шкільного року. Ви будете мати задокументований приклад, як пишуть учні без допомоги батьків та інтернету. Вивчіть стиль учнів і будете розпізнавати потенційне списування значно легше. Знайшли підозріле речення? Загугліть – ви зможете знайти джерело плагіату.
11. Загугліть різні способи списування. Знання, як учні можуть вас обманювати, допоможуть вам зосередитися на підозрілій поведінці в день тесту.
12. Визначтеся, що ви насправді перевіряєте – хочете переконатися, що учні запам’ятали формулу? Чи що вони можуть застосовувати формулу для вирішення задач? Використовуйте відкриті запитання, щоб перевірити навички, а не знання. Це усуне деякі з причин списування.
13. Довідник академічної доброчесності для школярів можна завантажити тут.
