Форми проведення класних годин

Бесіда – етична – про норми поведінки людей в суспільстві, естетична – про красу навколишніх явищ, людських стосунків і вчинків, політична – про життя держави, пізнавальна – про космос, природу.

Вікторина – вид гри, що полягає у відповідях на усні чи письмові запитання з різних галузей знань; завдання в основному відрізняються правилами, що визначають черговість ходу, тип і складність питання, порядок визначення переможців, а також винагороду за правильну відповідь.

Гра – відтворення певних елементів предметного і соціального змісту діяльності, моделювання деяких умов і системи відносин, які є характерними для неї. Класифікація ігрових форм: дидактичні ігри (академічні, навчаючі, освітні, виховні, педагогічні), імітаційні (імітація, машинні імітації), проблемні (евристичні), ситуаційні (маніпулятивні, формуючі), рольові (організаційні, функціональні), ділові (управлінські, операційні).

Дискусія – дослідження, колективне обговорення спільного питання, обмін думками, ідеями. Мета – виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної точки зору.

Диспут – метод формування суджень, оцінок, переконань, що ґрунтуються на закономірності: знання, одержані в ході зіткнень думок, різних точок зору, завжди відрізняються високою мірою узагальнення, стійкості, гнучкості.

Ділова гра – дозволяє учасникам стати причетними до певної ситуації, навчитися елементам операційної діяльності, даючи можливість розвитку уяви, творчої ініціативи, виробленню стратегії поведінки, рішучості, прийняттю неординарних рішень в умовах невизначеності. Гра передбачає подачу матеріалу в динамічному розвитку, конкретна ситуація розглядається у всій різноманітності зв’язків з іншими сферами професійних знань.

Єралаш — коротка усна оповідь гумористичного чи сатиричного ґатунку з дотепним фіналом.

Жива газета — читання з імпровізованої сцени літературних творів: поезії, новел, гуморесок, фейлетонів, статей на актуальні теми

Заочна подорож — уявне переміщення якоюсь певною територією з ціллю її вивчення, а також із загальноосвітньою, пізнавальною, спортивною цілями.

Конкурс — змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд , згідно з правилами, визначеними перед початком проведення процесу.

Круглий стіл — форма публічного обговорення чи висвітлення якихось питань, коли учасники висловлюються у визначеному порядку; обговорення проблем з рівними правами учасників.

Лекція – розгорнутий і організований в доступній формі системний виклад тієї чи іншої проблеми соціально-політичного, морального, ідейно-естетичного змісту. Логічним центром лекції є якесь узагальнення, а конкретні факти служать ілюстрацією.

Міні-лекція – усний виклад матеріалу за короткий проміжок часу і характеризується значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів і узагальнень.

Практичні заняття — форма навчального заняття, при якій вчитель організує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань; це тривалий експеримент, який учні виконують в процесі здобування, закріплення і контролю знань, вони проводять після вивчення якоїсь підтеми, теми або розділу.

Прес-конференція – захід, що проводиться у випадках, коли є значуща новина, і окрема відома особа, безпосередньо пов'язана з цією новиною, бажає дати свої коментарі з цієї новини, які були б цікаві і важливі для громадськості. Зазвичай під час прес-конференції її учасники відповідають на запитання «журналістів», прямо або побічно пов'язані з темою прес-конференції.

Репортаж— повідомлення про важливі події суспільного життя, а також мистецької та літературної дійсності. Репортаж має різні форми: розповідь, діалог, інтерв'ю.

Розв’язок проблемних ситуацій – метод навчання і виховання, який дає змогу наблизитися до практичної діяльності. Він передбачає опанування знаннями та практичними навичками шляхом самостійного розв’язання проблеми, розвиток абстрактного і творчого мислення під час ознайомлення з реальними прикладами і в ході конкретної діяльності.

Розповідь – виступ, вибір теми якого визначається актуальністю. Ефективність досягається тоді, коли є впевненість в тому, що розповідь викличе моральну довіру, готовність співпереживати, позитивну відповідну реакцію.

Рольова гра – форма виховної діяльності, яка створює ситуацію максимального наближення до реальної дійсності. Вона формує уміння і навички виконувати ті чи інші дії у певних життєвих ситуаціях, оцінювати їх, дійти власного рішення щодо розв’язання проблеми.

Тренінг – запланований навчальний процес, призначений сформувати чи поновити навички та знання, сформувати чи перевірити ставлення учасників до певних ідей з метою її зміни чи оновлення. Головним чином вони бувають короткостроковими та інтенсивними, що дозволяє за короткий час вирішити складний комплекс проблем.

Усний журнал – пізнавальне дійство у формі коротких виступів на обрані теми. Ця форма роботи дає можливість кожному члену колективу висловити власну думку, поділитися набутими знаннями, дозволяє через живу образну ситуацію ознайомити присутніх зі змістом тих чи інших подій.

Філософський стіл – колективна інтелектуальна робота пошуку соціального значення і особистісного смислу явищ життя. Призначення даного групового дійства полягає в розвитку уміння дивитися на дійсність з позицій загально існуючого погляду на навколишній світ, реалізації основної функції людини – мислити.

Проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчального процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, вчителі розроблятимуть свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів, а директори шкіл – затверджуватимуть робочі навчальні плани.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними.

Тому батькам теж важливо знати, що саме передбачає новий Стандарт.

Це остаточний варіант, за яким навчатимуть дітей з 2018 року?

Ні, не остаточний. Це – проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Цього навчального року (2017/2018) його використовуватимуть у навчальному процесі 100 шкіл по всій Україні, які пілотуватимуть Нову Українську Школу (НУШ).

На підставі цього пілотування та громадського обговорення, буде підготовлено фінальну версію Державного стандарту початкової загальної освіти.

Остаточну версію затвердить Кабінет Міністрів України.

Від вересня 2018 року, коли стартує повномасштабна реформа загальної середньої освіти, учні всіх перших класів України почнуть навчатись за новим Стандартом.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки: формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

Проект Стандарту передбачає, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено  20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями у музей тощо).

Крім того, проект Стандарту вводить інтегроване навчання у початковій школі.

Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати у реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні предметів та курсів. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів уже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і учні.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”. Список цих галузей такий:

Мовно-літературна

Математична

Природнича

Технологічна

Інформатична

Соціальна і здоров’язбережна

Громадянська та історична

Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво.

Звичні для нас “українська мова”  та  “математика”  пропонується  теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Але ці навчальні предмети (іноземна мова, фізкультура, мистецтво, українська мова та математика) будуть пов’язані між собою тематично через міжпредметні зв’язки.

(Типові плани для громадського обговорення)

Як читати і розуміти Стандарт?

Він містить ряд скорочень і термінів, які необхідні для розуміння.

У Стандарті для кожної освітньої галузі спершу вказується  загальна ціль, на реалізацію якої спрямовані “загальні очікувані результати” (ЗОР) та “конкретні очікувані результати” (КОР). Ці загальні цілі виписані одразу після назви освітньої галузі.

Загальні очікувані результати (ЗОРи) вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу навчання (1-2 клас і 3-4 відповідно).

ЗОРи є життєво важливими вміннями та навичками, які вчитель розвиває інструментами своєї галузі. Вони є орієнтирами для вчителя в навчальному процесі.

Конкретні очікувані результати (КОРи) описують ядро знань учня.

Саме по КОРах буде проводитись підсумкове оцінювання учнів після закінчення 4 класу.

Наприклад, у математиці ЗОР може бути таким: “Знаходжу помилки логіко-математичного характеру й обираю оптимальний спосіб їх усунення”, або ж“Перевіряю і доводжу істинність або хибність тверджень”.

Тоді як КОР для математичної галузі може бути таким:  “Зіставляє ймовірний та фактичний результати лічби об’єктів та відображає їх у вигляді графічних організаторів (таблиць, напр., “Т-схема”, “М-схема”, діаграми різних видів та ін.)”.

Або ж : “Тлумачить дріб як одну або кілька рівних частин цілого, пояснює поняття “чисельник дробу”, “знаменник дробу”, зокрема й на прикладі конкретних життєвих ситуацій, порівнює дроби з однаковими знаменниками, зокрема й на наочній основі”.

Чи ще такий: “Перетворює більші одиниці величини в менші і навпаки, вирізняє серед інших одиниці температури (°C), швидкості (км/год, м/с та ін.), площі (мм², cм², дм², м², км², га)”.

В описах Конкретного очікуваного результату згадується в тому числі відповідні ЗОР та загальна ціль.

Це записано в індексах очікуваних результатів. Вони потрібні для вчителів, які конструюватимуть власні програми відповідно до вимог Стандарту.

Як будуть вивчатися мови національних меншин?

Передбачено, що мова національниз меншин вивчається за рахунок годин мовно-літературної та іншомовної галузей.

Що ще в Стандарті?

У Додатку до Стандарту початкової освіти подано “Покажчик наскрізних умінь”, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі.

У проекті Стандарту розглядаються такі наскрізні вміння в розвитку:

·        Розв’язую проблеми

·        Критично мислю

·        Творчо мислю (креативність)

·        Співпрацюю

·        Ефективно спілкуюся

·        Розвиваю власний емоційний інтелект

·        Досліджую

·        Організовую свою діяльність

·        Рефлексую

·        Читаю вдумливо

Які ще особливості навчання в класі за новим Стандартом?

Для учнів початкової школи найважливіше – навчання через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Стандарті багато уваги приділено саме їм.

Коли дитина працює в групах з ровесниками, вона відчуває себе в безпеці. У роботі над спільними проектами навіть найменш сміливі діти розкриваються, бо відчувають, що мають право на помилку.

Візьмімо як приклад вміння писати. Можна безліч разів повторювати, як важливо виразно писати та робити зауваження за неохайність. А можна вчинити інакше: дати учням завдання для роботи в групі, де потрібно буде писати і читати написане. Якщо хтось написав неохайно та нерозбірливо, однокласники самі зроблять зауваження: “Що ти тут написав? Я не можу прочитати”. Наступного разу дитина спробує зробити це краще, адже письмо – це теж спосіб комунікації.

Вимоги до знань і вмінь учнів у проекті Стандарту (коротко і схематично)

У Стандарті неодноразово вказується, що дитина має ставити запитання, а не “відповідати на запитання вчителя”. Адже вміння запитувати – одне з найважливіших.

Мовно-літературна галузь: учень має вміти вести діалог на важливі для неї теми. Визначати позиції співрозмовників, аргументовано погоджуватися з ними або ж ні, описувати свої та емоції іншого мовця.

Школяр має розуміти мету читання і самостійно відбирати відповідно до неї тексти, виділяти ідею, важливі деталі, аналізувати прочитане на правдивість. Має вміти писати описи, міркування, оголошення та афіші. А також – зрозумілі повідомлення для інтернет-спілкування.

Ну й, звісно – розрізняти різні види речень, будову слова та знати пунктуацію для оформлення простих висловлювань на письмі. При цьому дитина має вміти створювати сценарій на основі казки, добирати аудіо- та відео-супровід, створювати реквізит.

Крім того, по закінченню початкової школи дитина має вміти повідомити іноземною мовою короткими реченнями про побут, сім’ю, улюблені заняття тощо. Вміти обрати продукт з меню, яке супроводжується картинкою, заповнити просту онлайн-форму іноземною мовою.

З математики дитина має вміти не лише лічити, але й оперувати багатоцифровими числами для визначення протяжності річок, висоти гір, чисельності населення тощо.

Крім того – передбачати результати математичних дій, обґрунтовувати і записувати їх, використовуючи математичну мову. Мається на увазі, що вчитель має дати дітям час на пошук своїх варіантів розв’язання задач. Адже учні дуже швидко завчають алгоритми і схеми, а потім просто їх використовують замість логічного розмірковування та мислення.

 в Стандарті згадується потреба шукати свою відповідь, свій шлях вирішення проблеми чи задачі – і не лише в математичній освітній галузі.

 у цьому віці вже тлумачить дріб, порівнює одиниці величин, розуміє, як знайти площу та периметр, що предмети бувають двовимірні та тривимірні. Дитина перетворює почуту інформацію різними математичними способами (таблиці, схеми).

Важливо, що дитина має сама вміти шукати помилки в розв’язанні своїх задач. А також вміти скласти маршрут для подорожі, походу, використовуючи знаки, які пов’язані з поворотами (направо, вліво).

У природничій галузі дитина має вміти пояснити, чому бере певну проблему для дослідження, прогнозує результат досліду, відбирає відповідні матеріали та прилади. Також вказується, що учень вміє виявляти причини невдачі – шукає помилки у своїй дослідницькій роботі.

Учень 4-го класу має розумітися в змінах агрегатного стану речовин та перетвореннях у світі живої природи, розрізняти рослини та комах, рослиноїдних тварин і хижаків, перелітних і осілих птахів, свійських і диких тварин, їстівні та неїстівні гриби.

Крім того, він розуміє особливості ґрунту, як виникають сонячні зайчики, чому утворюється тінь, вимірює температуру, аналізує явища живої природи в різні пори року, дотримується правил безпеки в довкіллі і пояснює їх іншим.

У Стандарті вказано, що дитина спостерігає за ростом рослин в класі та життям тваринок, фіксує нову здобуту інформацію у вигляді аудіофайлів чи фото.

Розрізняє материки й океани, переконує дорослих у потребі сортувати сміття, пояснює значення крові та шкіри для людини.

А ще – вміє користуватися компасом, розрізняє джерела енергії, описує найважливіші винаходи людства.

У технологічній освітній галузі дитина має навчитися створювати самостійно вироби та утилізувати залишки. Безпечно поводитися з приладами у власному побуті, робити припущення про необхідну кількість матеріалу для виготовлення виробу.

Інформатична освітня галузь стосується не лише вивчення інформатики, але й роботи з різними видами інформації, етичної поведінки з нею та безпеки. Зокрема, дитина має регулювати час сидіння за пристроями, розрізняти приватну та публічну інформацію, порівнювати сильні та слабкі паролі.

Дитина зазначає авторство власних робіт (прізвище, ім’я, дата), цитує та вказує джерела інформації, прогнозує наслідки плагіату в щоденному житті та онлайн.

Учень обирає відповідні носії інформації, створює документи для поширення інформації, вдосконалює зовнішній вигляд документів, використовуючи можливості комп’ютерних програм, створює прості мультимедійні продукти за допомогою вчителя, налаштовує елементи комп’ютерної програми для створення зображень та усуває прості несправності (перезавантажити комп’ютер, перевірити наявність мережі тощо).

Соціальна та здоров’язбережна галузь має на меті навчити дитину дбати про особисте життя та здоров’я. Тому тут Стандарт прописує, що дитина обирає безпечну дорогу додому, аналізує корисні та шкідливі впливи, моделює ситуації безпечного поводження з невідомими предметами.

Дитина пояснює, яку просту допомогу може надати собі та іншим, визначає дорослих, яким можна довіряти в небезпечних ситуаціях, застосовує правила безпечної поведінки (на водоймах, під сильними сонячними променями чи під час стихійного лиха тощо).

Учень досліджує особисті стосунки (конфлікт, заздрість, пробачення, довіра) та пояснює, чому людина потребує раціонального режиму, харчування та відпочинку.

Обґрунтовує свій вибір на користь здорового способу життя. А також розрізняє інформацію на етикетках, розуміє, які продукти треба обмежити в раціоні, досліджує вплив реклами на вибір продуктів.

Розуміє, навіщо бути пунктуальним і знати точний час, які плани хоче реалізувати, що хоче досягнути, які якості для цього потрібні, розпізнає та описує свої емоції, почуття та переживання.

Дитина описує, як змінюються її обов’язки в родині, коли з’являються братик, домашня тваринка тощо, оцінює свій внесок у спільну справу і внесок інших людей, аналізує ситуації, де порушуються  права дитини, не порушує права інших учнів.

У громадянській та історичній освітній галузі згадується таке.

Дитина має описувати відомі історичні події, розповідати про громадянську позицію видатних людей, а також відомих людей, чиї вчинки б не повторив, розмірковувати про роль законів, пояснювати, чому Конституція – найважливіший документ держави.

Дитина також орієнтується в місцевості, де проживає, укладає маршрути прогулянок у межах свого населеного пункту та його околиць, описує віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини, довідується з легенд (чи розповідей старших) про походження назв, досліджує соціально значимі вчинки для спільноти.

Виробляє спільно з однокласниками доброчесні правила поведінки, обговорює проблеми класу, бажані зміни на рівні класу та школи, бере участь у вирішенні проблеми школи чи громади (волонтерство).

У мистецькій освітній галузі зазначається, що дитина визначає темп, регістр, музичні інтонації, деякі музичні форми, склад виконавців, розрізняє види мультфільмів, співає, орієнтується в нотному стані, виконує занотовки з натури та з уяви, виконує пісні в ролях, імітує характерні рухи, ходу, орієнтується в просторі, виконує елементи народних танців.

А також не боїться творити, визначає, які в неї улюблені види творчої співпраці.

Методичні рекомендації викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році

Витяг з Додатку

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Початкова школа

        У 2017/2018 навчальному році  учні початкових класів навчатимуться за навчальними програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України від  05.08.2016 2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» (у якому затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Фізична культура», «Основи здоров’я») та від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

        Типові навчальні плани початкової школи складені на виконання Закону України  "Про загальну середню освіту"  та затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011 № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи» (зі змінами).

        Інформуємо, що частину навчального навантаження з фізичної культури у початковій школі (до 1 години на тиждень) можна використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Домашні завдання

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.

Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової.

За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;

­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

­ у 1-­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», заклад  може  використовувати  інші  системи   оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) за погодженням з місцевими органами  управління  освітою.  При  цьому  оцінки  з   навчальних предметів  за  семестри,  рік,  результати  державної  підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до  критеріїв  оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців). 

Наголошуємо, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України від 15 грудня 2016 р. № 31, рекомендовано передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в т. ч. уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, інформатики лише спеціалістам за наявності об'єктивних причин та обов'язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Вчитель має вільний вибір форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Водночас вчителю забезпечується право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

       Навчальна та методична література для початкової школи зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Інтегроване навчання

Сприйняття світу учнями 6-10 років за своєю суттю є цілісним як цілісне і саме довкілля. Потреба подолати протиріччя між розподілом освітнього процесу на окремі предмети, з одного боку, і цілісністю світу та цілісністю сприйняття дитиною довкілля, з іншого, потребує активного запровадження інтегрованих уроків. У межах таких уроків вивчається підпорядкований одній темі матеріал із різних навчальних предметів. Методика таких уроків розробляються вчителями на міжпредметній основі з урахуванням дидактичної доцільності, а їх змістова і структурна цілісність забезпечується добором об’єкта вивчення. Головною метою інтегрованих уроків має бути не виклад максимального об’єму інформації, а формування цілісної картини світу і підвищення пізнавального інтересу учнів.

Як свідчить практика, найчастіше інтегровані уроки проводять з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу з певної теми. До того ж переважно на таких уроках інтегрують  матеріал навчальних предметів однієї освітньої галузі (наприклад, мови і літератури) або предметів певного циклу (приміром, природничо-математичного). Натомість не менш ефективною є інтеграція на уроках засвоєння нових знань, умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок та комбінованих уроків, а також з різних навчальних предметів. Прикладом є інтегровані уроки учасниць конкурсу «Учитель року – 2017» в номінації «Початкова освіта» (відеозапис можна переглянути за посиланням:https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6Zzqw0yYC4RnnBtrMO4h-wH). Водночас результативними є інтегровані нестандартні уроки: урок-подорож, урок-казка, урок-свято тощо. На цих уроках учитель може організувати бесіди, дискусії за змістом мультфільмів (наприклад, телеканалу «ПлюсПлюс»), читання літературних текстів, публікацій у дитячій періодиці, ситуацій, що висвітлюють у новинах, тощо, а також колективні творчі справи, навчальні проекти (технологічні карти навчальних проектів, підготовлені учасницями конкурсу «Учитель року – 2017» в номінації «Початкова освіта»), зустрічі з фахівцями державних установ, екскурсії тощо.

Основою ефективності інтегрованих уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

Особливість інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий чи третій предмет, що інтегрується, викладає інший учитель (наприклад, музичне мистецтво, іноземна мова тощо). За потреби роль другого вчителя можуть виконувати учні основної школи, батьки, запрошені фахівці з теми вивчення. Через складність координації діяльності педагогів, інших залучених (учнів, батьків або фахівців), такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому їх необхідно планувати заздалегідь.

Плануючи проведення інтегрованих уроків, доцільно завчасно проаналізувати навчальні програми; визначити пов’язані за змістом теми; за потреби змінити послідовність їх викладу, передбачивши місце інтегрованого уроку в системі уроків за календарно-тематичним плануванням; встановити зв’язки між об’єктами вивчення; визначити ключові та предметні компетентності, які формуватимуться в учнів на інтегрованому уроці; визначити цілі інтегрованого уроку з урахуванням того, що на цих заняттях розв’язуються дидактичні завдання усіх предметів, зміст яких інтегрується. Підготовка до інтегрованого уроку  передбачає всебічне вивчення об’єкта, консультування з вчителями-фахівцями з тих предметів, що будуть інтегруватися. 

На інтегрованому уроці педагог організовує навчальну діяльність учнів, концентруючи увагу на провідних ідеях, організовуючи творчий пошук і активізуючи пізнавальну діяльність, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, специфіки навчальних предметів, зміст яких інтегрується, дидактичних цілей вивчення навчального матеріалу кожного з них.

Отже, основні ознаки інтегрованих уроків:

-       нетрадиційна структура, що вирізняється чіткістю, компактністю (за блоками, які відповідають двом-трьом різним навчальним предметам, матеріал з яких інтегрується), а також оригінальністю мотиваційних та рефлексивних аспектів;

-       логічний взаємозв’язок навчального матеріалу кількох навчальних предметів;

-       підпорядкованість викладу навчального матеріалу різних навчальних предметів єдиній меті уроку (із змісту предметів добираються тільки ті відомості, які необхідні для її реалізації);

-       інформативна ємність уроку;

-       вибір певного місця проведення та його оформлення;

-       урізноманітнення засобів навчання (із використанням відео, аудіо записів, мультимедійних презентацій тощо), які водночас використовуються дозовано;

-       раціональне поєднання різних видів діяльності учнів із різними способами навчальної взаємодії (колективна, парна, групова, індивідуальна);

-         висока активність учнів та чітке визначення їхнього навантаження;

-         підвищений емоційний вплив на учнів.

Звертаємо увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08.04.2015 року № 412) дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.

Скрайбінг як сучасна форма візуалізації навчального матеріалу

Комп’ютеризація починає поширюватися в освітньому просторі та набуває особливого значення. Широковідома презентація формату PowerPoint вже давно є допоміжним засобом візуалізації навчального матеріалу, але її можна віднести до більш стандартних. Зовсім нещодавно в навчальному середовищі почали зустрічатися слова «скрайбінг», «скрайб», «скрайбер», що є складниками скрайб-технології.

 

Скрайбінг (від англ. scribe — «розмічати») — нова техніка презентації, винайдена британським художником Ендрю Парком для британської організації наукових знань. Доповідь спікера супроводжується ілюстраціями «на льоту» малюнків фломастером на білій дошці. Таким чином, слухачі чують і бачать одночасно приблизно одне й те ж саме, що полегшує сприйняття інформації.

 

Виникає питання, що ж таке скрайбінг? Це насамперед мистецтво відображати своє мовлення в малюнках, причому процес відбувається в реальному часі паралельно з доповіддю мовця. Скрайб-презентація відображає ключові поняття розповіді та взаємозв’язок між ними. Наразі скрайбінг — інноваційна технологія, за допомогою якої можна привернути увагу слухачів, забезпечити їх додатковою інформацією та виокремити головні моменти доповіді. Популярність технології забезпечується завдяки тому, що людський мозок мислить образами, мова малюнка є універсальною мовою. Крім того, проглядати скрайб (зображення, що з’являється з-під пера, ручки, маркера) набагато цікавіше, ніж звичайне відео. Скрайбінг широко використовують у рекламі, маркетингу, бізнес-презентаціях і в освіті.

 

Одним із перших, хто здогадався використовувати скрайбінг як продуктивний та інтерактивний засіб для концептуалізації інформації, якою користуються учні та вчителі в школі, став американський викладач Пол Богуш. Саме він спростував давно завчений освітній девіз «Читай параграф із підручника — відповідай на запитання», довівши ефективність використання скрайб-презентації в навчальному процесі. Справжнім проривом в освітньому веб-просторі став скрайб Кена Робінсона, автора книг, спікера та міжнародного радника з питань розвитку творчого мислення, систем освіти та інновацій у державних та суспільних організаціях, про зміни освітньої парадигми (https://www.youtube.com/watch?v=zDZFcDGpL4U).

 

Безперечно, іноді складно використовувати нову технологію, адже простіше йти протореним шляхом. Проте скрайбінг має багато переваг, що допоможе урізноманітнити уроки, зацікавить учнів, полегшить сприйняття нового матеріалу. Серед «плюсів» цієї технології можна виділити такі:

• участь та увага аудиторії;
• якісне засвоєння інформації та запам’ятовування ключових моментів;
• зручне сприйняття інформації;
• можливість неперервного спілкування зі слухачами.

 

Варто зазначити й переваги скрайбінгу в навчанні:

• візуалізація в процесі навчання допомагає учням організувати та аналізувати отриману інформацію;
• за допомогою візуальних образів учні з легкі стю інтегрують нові знання;
• візуалізація розвиває критичне мислення (вербальна та візуальна інформація допомагає відновлювати в пам’яті отриману інформацію, оскільки презентація скрайбінгу складається із простих образів, символів та предметів, які легко запам’ятовуються);
• візуалізація є універсальною та доступною всій аудиторії.

 

Наразі існує два види скрайбінгу: скрайбінг-презентація та відеоскрайбінг. Перший — найпоширеніший і відомий, використовується під час доповіді мовця. Він супроводжує мовлення доповідача за допомогою різних схем, малюнків, графіків. Відеоскрайбінг — динамічний вид скрайбінгу, в основі якого ілюстрації, схеми, які використовуються у відеоряді. Таким чином, скрайбінг може бути представлений у вигляді статичних схем / графіків, скрайб-малюнків, скрайброзповідей (комікси), простих надписів, виготовлених в особливому стилі.

 

Що ж необхідно для створення скрайбінгу? Робота з презентацією містить три основних аспекти:

• навички візуалізації — скрайбінг перетворює тези презентації на слова та образи. Не обов’язково вміти малювати, головне — зрозуміти, як правильно замінити слова (іменники чи дієслова) на необхідні символи, образи;
• вміння працювати зі схемами — скрайбер повинен вміти наочно продемонструвати свою думку у вигляді графіків, діаграм, схем, при цьому організувати всі схеми у формі цілісного та структурованого образу;
• навички спілкування з аудиторією — основ на мета презентації — донести головну думку до слухачів, в такий спосіб доповідач має залучити їх до процесу обговорення.

 

Під час створення скрайб-презентації вчителю необхідно перш за все визначити тему та етап уроку, на якому слід її презентувати. Найефективнішим є використання скрайбінгу під час вивчення нової теми. Так учні зацікавляться різноманітними графічними образами, що пов’язані безпосередньо з новим навчальним матеріалом, запам’ятають основні поняття та терміни. Це стане чудовим стартом для набуття нових знань, умінь та навич ок. Використовувати скрайбінг можна і як домашнє завдання. Для цього необхідно забезпечити доступ учнів до презентації (на сайті школи / вчителя, каналі YouTube, через мережу Інтернет та ін.). Учитель може скласти список запитань зі скрайб-презентації, які на наступному уроці обговорюють разом із класом. Таким чином, кожен учень може переглянути скрайб самостійно, якщо незрозуміло з першого разу. Під час перегляду скрайб-презентації (відео) учні обговорюють отриману інформацію (факти), з’ясовуючи, які образи зрозумілі (незрозумілі). Можна організувати роботу в групах для обговорення скрайбу (Яка голов на думка?). Так учитель розвиває креативне мислення, асоціативну пам’ять, творчі здібності учнів. Для учнів старшого віку домашнім завданням може бути створення власної скрайб-презентації (створити історію з вивченої теми та ін.).

 

Безпосередньо під час створення скрайбінгу слід дотримувати таких етапів:

• складання плану презентації — визначити основні моменти, які необхідно висвітлити;
• аналіз — проаналізувати основні ідеї та візуальні образи презентації, що повинні бути простими та зрозумілими абсолютно всім;
• візуалізація — використання різних малюнків, аудіо та відеоряду;
• таймінг — визначити необхідний час для висвітлення своєї ідеї. Це найголовніший етап, оскільки будь-яка презентація завжди обмежена в часі. Хронометраж скрайбінгу повинен бути дотриманий для того, щоб розглянути всі ідеї під час свого виступу. Незважаючи на бездоганний графічний образ презентації, аудиторія не повинна бути перевантажена тривалістю скрайбінгу. Головне — донести повідомлення, зацікавивши слухачів.

 

Пройшовши всі ці етапи, ми переходимо безпосередньо до створення скрайбпрезентації. Для цього нам потрібен комп’ютер і доступ до мережі Інтернет. Наразі існує достатньо інтернет-сайтів, за допомогою яких можна створити такі скрайбінги. Зазвичай деякі з них — на платній основі, але є і сайти, які пропонують безкоштовні версії, щоправда, з певними обмеженнями в роботі з презентацією. Ще одним моментом є те, що ці сайти англомовні. Цей факт не буде перешкодою для вчителів англійської мови, а для учнів, які в подальшому захочуть самостійно створити таку презентацію, допоможе збільшити свій словниковий запас комп’ютерної термінології.

 

Отже, для створення скрайбінгу можна користуватися такими сервісами:

1. GoAnimate — дозволяє перетворити презентацію на мультиплікаційний фільм. Кожен елемент має стандартні налаштування (колір, розмір) та індивідуальні (настрій персонажа, декомпозиція фону). Сервер пропонує велику колекцію дій з персонажами, у разі виникнення проблем можна користуватися підказками.
2. PowToon — вся анімація створюється від слайда до слайда. Робоча область має кнопки управління, часову шкалу, вікно попереднього перегляду, список слайдів і перемикач вибору елементів.
3. Wideo — дозволяє додавати в презентацію зображення, персонажі, текст та музику.
4. Moovly — один із найпростіших інструментів для виготовлення анімованих презентацій, багато елементів промальовується за допомогою ручки. Цей сервер дає можливість безкоштовно створювати необмежену кількість презентацій тривалістю близько 10 хв.
5. Пояснювалки — програма для iPad, яка дозволяє створювати прості скрайбінги. Спочатку необхідно записати звукову частину презентації (завантажити готовий аудіофайл), потім намалювати ілюстрації до кожної тези. Особливість програми в тому, що візуальна частина презентації залежить від вашого вміння малювати, оскільки в ній немає готових шаблонів.
6. VideoScribe — створений із принципом — від частинного до цілого. По завершенню роботи ви отримаєте не інтерактивну презентацію, а відео.

 

Сучасні учні є учасниками навчального процесу, невід’ємним елементом якого є комп’ютерні технології та Інтернет. Учитель як організатор і керівник цього процесу повинен використовувати ІКТ як один із головних елементів навчання. Скрайбінг є новою формою презентації навчального матеріалу. Його використання на уроках англійської мови дає змогу зацікавити учнів, залучити їх до обговорення презентації, при цьому розвиває комунікативні навички, креативне мислення, творчий підхід і допомагає вчителю легко та нестандартно організувати навчальну діяльність та урізноманітнити урок.

Т. В. Сорока, ЗОШ № 5, м. Суми