Маю щиро каятися: я грішна людина. Один із моїх "гріхів" полягає в тому, що працюючи директором УЦОЯО, 90 відсотків листів, котрі надходили із МОН, я уважно читав, а потім викидав у корзину для сміття. На 5% відсотках листів я учиняв резолюцію: "До справи". Іншими словами, це означало - забудьте. Таким моїм "грішним" діянням є багато свідків. Чому згадав про цей "гріх". У групі "ДУП:ШКОЛА" одна із її учасниць сьогодні дістає мене одним питанням уже пів-дня: "Повинні чи не повинні на місцях виконувати листи МОН?" Дуже налякало мою візаві те, що якийсь лист МОНУ на сайті МОНУ чиновники МОНУ опублікували в розділі "Нормативно-правові документи". Я моїй візаві відповів так: "МОНівські чиновники можуть, написані ними листи, вважати навіть гідними Нобелівської премії. Але це не означає, що цю премію їм присудять". Тож публікація листів на сторінці "Нормативно-правові документи МОН" не означає, що вони є такими. Бо перелік нормативно-правових документі чітко визначений чинним законодавством. Більше того, в ньому також дуже чітко визначено, за яких умов усілякі накази, інструкції, положення такого статусу набувають. Та ще я і знайшов розяснення Мінюсту України від 23.04.2004 р. N 24-45-303, де чорним по білому написано, що міністерські “листи не є нормативно-правовими актами та не повинні містити нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають. Листи мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер". Ото знаєте, як рекомендації чи розяснення тещі або свекрухи, куми або кума. Хтось поспішає виконати, а хтось і не дуже. Отак, на мою думку, маємо чинити і у випадках із листами МОН. А те, що у МОН (страшно навіть подумати) не відають, що їхні листи не є нормативно-правовими актами, то це не наша з вами справа, колеги. Ну такими вони є. Колись моя улюблена актриса Ф. Ранєвська сказала: "Є такі люди, до яких просто хочеться підійти і поцікавитися, чи важко жити без мізків". Але це не про МОНівських чиновників... Не хочу пояснювати, чому...
І насамкінець. Уявимо ситуацію, що ви отримали чергового листа. У корзину викинути забракло волі. Бо написано, що то лист МОН та ще і з обласного ДЕпартаменту освіти пересланий. Тож сідаєте і думаєте: "Що робити?". Відповім так: "Якщо не знаєте, що робити, робіть так, як записано в законі або чинному нормативно-правовому акті. Ніколи не помилитеся". А чиновникам МОН давайте вибачимо. Їм також потрібно показувати свою роботу. Бо одними конкурсами, змаганнями, оглядами, нарадами, як кажуть в народі, "перевіряючі ситі не будуть". А от лист про щось, то вже більш серйозно. Тому й пишуть. Далеко не завжди те, що потрібно. Чиновники чиновникуються.... А що іще робити? Серйозні документи - писати складно. А потім іще спробуйте зареєструвати його в Мінюсті. А написати якогось листа - то це швиденько. Отак і живемо.
Автор: Ігор Лікарчук
Немає коментарів:
Дописати коментар